методика навчання галузі "Здоров'я і фізична кільтура"

Завдання на час карантину з 28.09.- 04.10. для 31,32,33-ПО

Тема: "Урок - основна форма фізичного виховання молодших школярів".

Завдання: Надіслати відео презентацію: " Урок майбутнього".

Розроблені презентації уроків надіслати на ВАЙБЕР!!!( вказати ПІБ, група) . тел. 0958686524 Кириченко Н.М

Завдання на час карантину з 05.10.- 11.10 для 31,32,33 - ПО

Тема: " Загальні основи навчання фізичних вправ"

Завдання: опрацювати і законспектувати лекцію.

Лекція

Тема. Загальні основи навчання фізичних вправ.

Мета: засвоїти загальні основи навчання фізичних вправ у процесі виховання молодших школярів.

План

1. Формування рухових умінь і навичок - основний зміст освітніх завдань фізичного виховання.

2. Структура процесу навчання у фізичному вихованні.

3. Перший етап - розучування рухової дії.

4. Другий етап - засвоєння рухової дії.

5. Третій етап - закріплення і удосконалення рухової дії.

6. Індивідуальний і диференційований підхід до учнів

 

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть риси рухових умінь та навичок.

2. Яка структура процесу навчання рухових дій?

3. Охарактеризуйте етапи навчання рухових дій

4. Назвіть причини помилок при виконанні фізичних вправ та шляхи їх усунення.

1. Виклад питання: формування рухових умінь і навичок - основний зміст освітніх завдань фізичного виховання.

У процесі фізичного виховання школярів вирішують три основні завдання - оздоровчі, освітні і виховні.

Найважливіше освітнє завдання - формування в учнів рухових умінь і навичок ходьби, бігу, стрибків, метань, володіння м’ячем, гімнастичних вправ, плавання...

Процес формування рухових умінь і навичок відбувається таким чином: Пояснення з точки зору фізіології:

1                   етап – іррадіація ;

2                   етап –концентрація ;

3                   етап –стабілізація ;

 

Рухове вміння виконувати вправу – це свідоме управління рухами, зайві рухи, нестабільне виконання.

Рухова навичка- автоматичне управління, економні рухи, стабільне виконання.

 

2. Виклад питання: структура процесу навчання у фізичному вихованні.

Структура процесу навчання фізичної вправи у фізичному вихованні молодших школярів:

 

• перший етап - розучування рухової дії;

• другий етап - засвоєння рухової дії;

• третій етап - закріплення і удосконалення рухової дії.

 

Навчання будь-яких фізичних вправ обумовлюється закономірностями формування рухових навичок. Цей процес відбувається протягом певного періоду часу.

Алгоритм засвоєння вправи:

Знання про вправу

 

Пошукове мислення

 

Багаторазове виконання вправ

 

3.Виклад питання: перший етап - розучування рухової дії.

На практиці виділяють три етапи навчання фізичної вправи.

• Перший етап - розучування рухової дії.

Завдання цього етапу - створити загальне (цілісне) уявлення про вправу і сформувати уміння виконувати в загальних рисах.

Спочатку застосовують словесні і наочні методи навчання.

Слід звернути увагу на принцип свідомості і активності - потрібно мотивувати значення вправи для школяра і зацікавити до її вивчення.

Після пояснення і показу вправи приступають до практичного її виконання (практичні методи навчання).

Під час вивчення вправи вчитель повинен пам’ятати про всі принципи навчання.

 

4. Виклад питання: другий етап - засвоєння рухової дії.

• Другий етап - засвоєння рухової дії.

Завдання цього етапу - поглиблене вивчення і засвоєння техніки виконання вправи, формування вміння виконувати вправу.

Застосовують практичні методи навчання у поєднанні із словесними і наочними.

На цьому етапі учні багаторазово виконують фізичну вправу, вчитель при цьому звертає увагу на помилки і усуває їх.

 

 

5. Виклад питання:  третій етап - закріплення і удосконалення рухової дії.

• Третій етап - закріплення і удосконалення рухової дії.

Завдання етапу - завершення вивчення, тобто закріплення і удосконалення техніки виконання вправи та формування навички (автоматизованого виконання фізичної вправи).

Вправу застосовують у різних ситуаціях. Вчитель початкових класів використовує ігровий і змагальний методи навчання.

 

6. Виклад питання: індивідуальний і диференційований підхід до учнів.

Диференційований та індивідуальний підхід передбачає навчання з урахуванням особливостей віку, підготовленості, а також індивідуальних/відмінностей у фізичному і психічному розвитку школярів. Особливо важливо визначити посильність запропонованих учням завдань.

Можливості школярів визначаються шляхом перевірки фізичної підготовленості, лікарських обстежень і педагогічних спостережень. Аналізуючи результати перевірки, вчитель конкретизує програмний матеріал, доповнює його і визначає міру доступності, продумує шляхи вирішення поставлених завдань.

На уроках фізичної культури вчитель пропонує різні завдання, враховуючи стать, фізичні можливості та підготовленість школярів. Сильніша група учнів виконує більшу кількість вправ, з більшою інтенсивністю, слабша група - меншу кількість, тобто вчитель диференціює завдання для кожної групи учнів.

Індивідуальні морфологічні, функціональні можливості, здоров’я, фізичні і психічні якості школярів різні. Є індивідуальні відмінності і щодо швидкості опанування рухів, реакції організму на фізичне навантаження. З огляду на це потрібно суворо індивідуалізувати процес фізичного виховання молодших школярів.

Рухове уміння виконувати окрему рухову дію - це здатність учня виконувати вправу, концентруючи увагу на кожному русі, що входить до її складу.

Уміння виконати нову рухову дію виникає на основі необхідного мінімуму знань, попереднього рухового досвіду і загальної фізичної підготовленості завдяки спробам свідомо побудувати певну систему рухів .

 

Рухове уміння

 

 

Необхідний мінімум знань

Попередній руховий досвід

Рівень фізичної підготовки

 

 

Пошук адекватного способу

виконання рухової дії

 

 

 

Рухова навичка — це такий ступінь володіння технікою дії, при якому керування рухами відбувається автоматично; вирізняється високою стабільністю і надійністю, плавністю .

Рухова навичка

 

Автоматизоване управління

 

Економне виконання            

Стабільне    виконання

 

Плавне

виконання

Рухове уміння вищого порядку - це уміння застосовувати набуті рухові дії в реальних умовах життя або спортивній діяльності .

Уміння вищого порядку в навичку не переходить, бо воно проявляється завжди в ситуативних умовах і залежить від дій партнерів, суперників, зовнішніх умов тощо.

Суттєве значення у формуванні рухової дії має взаємодія, «перенос» навичок, які були сформовані раніше або формуються паралельно. Наприклад, сформована навичка у метанні малого м’яча значно полегшує навчання метанню гранати («позитивний перенос»).

Перенос навички може мати і негативний характер («негативний перенос»). Наприклад, сформована навичка «підйому завісом» на турніку може стати суттєвою перепоною для оволодіння «підйомом однією».

«Позитивний перенос» навичок - це така взаємодія навичок, за якої раніше сформована навичка полегшує формування наступної навички.

«Негативний перенос» навичок - це така взаємодія навичок, за якої раніше сформована навичка ускладнює вивчення наступної навички. Характерні риси рухових умінь і навичок.

 

№ з/г	Характерні риси рухових умінь і навичок
	Рухове уміння	Рухова навичка		Рухове уміння вищого порядку
1.	Формується на основі необхідного мінімуму знань про техніку виконання рухової дії, попереднього рухового досвіду, фізичної та психічної готовності. Усі рухи детально контролюються свідомістю.	Основою для формування навички є рухове уміння. Керування рухами відбувається автоматично (автоматизація рухів). Вправа виконується плавно.		Проявляється в цілісній руховій діяльності. Підвищена роль пускової функції свідомості. Варіативність і творчість діяльності.
2.	Рухова дія виконується повільно; йде пошук адекватного способу виконання рухової дії в цілому, тому спостерігаються вимушені затримки між окремими операціями.	Свідомість виконує пошукову, контролюючу і регулюючу функції.		Прийняття рішень застосувати певну рухову навичку в такому варіанті, який призведе до найбільшого ефекту. Індивідуалізація діяльності.
3.	Перші спроби виконуються з підвищеним напруженням і зайвими рухами, скуто і сповільнено.	Стереотипізація рухів деякими зовнішніми параметрами і якісними ознаками. Вправа виконується економно, без зайвих рухів.		Рухи знаходяться під контролем і під даються корекції при незвичних умовах виконання рухової дії. Здатність до перебудови діяльності в її ході (задум один - реалізація інша).
4.	Несприятливі фактори негативно впливають на виконання рухової дії, тому її виконання є нестабільним.	Досконале володіння руховою дією визначається певною варіативністю. Стабільність навички забезпечується пристосуванням рухової дії до умов, у яких вона виконується.	Стійкість навички до несприятливого внутрішнього і зовнішнього середовища (втома, емоційний стан, погодні умови, якість спортивних споруд, обладнання тощо).

 

 

2. Виклад питання: особливості навчання у фізичному вихованні.

Навчання у фізичному вихованні визначається як організований процес передачі й засвоєння системи спеціальних знань і рухових дій, спрямованих на фізичне і психологічне удосконалення людини. Його результатом є загальна фізкультурна освіта.

Передумовою засвоєння кожної вправи є знання учня про вправу, його руховий досвід та фізична і психічна готовність до навчальної діяльності. На цій базі можна оволодівати технікою будь-яких рухових дій. Навчаючи учнів, учитель постійно повинен пам’ятати, що кінцевою метою навчання є уміння застосовувати засвоєні фізичні вправи у повсякденному житті.

 

 

Структура процесу навчання рухових дій:

 

№ з/п	Етап навчання	Мета	Завдання	Методика навчання
1.	Розучування рухової дії	Формування уміння	1.  Створити цілісне попереднє уявлення про вправу. 2.  Визначити руховий досвід учнів. 3.  Домогтися  виконання вправи загалом. 4.      Усунути зайві рухи, які грубо спотворюють техніку.	1.      Донести до свідомості учнів мету і завдання дії. 2.      Показ рухової дії вчителем з дотриманням вимог до демонстрації вправ. 3.      Застосовувати опис, пояснення, супроводжувальне пояснення. 4.      Визначити й усунути причини, що викликають появу помилок. 5.      Мотивування учнів до виконання рухової дії. 6.      Рухову дію виконувати в цілому і по частинах
2.	Засвоєння рухової дії	Деталізоване, відносно досконале засвоєння рухової дії	1.  Поглибити розуміння учнями закономірностей виконання рухової дії. 2.      Уточнити техніку щодо індивідуальних можливостей учнів посилити самоконтроль. 3.      Домогтися правильного виконання вправ. 4.  Створити передумови варіативного виконання вправ.	1.  Використовувати прийоми опосередкованої демонстрації. 2.  За наявності помилок використовувати прийом навчання в інший бік. 3.      Використовувати жорсткий інтервал відпочинку за повторного виконання вправ, ігровий і змагальний методи. 4.      На основі методу цілісного розучування виділяти окремі рухи для їх удосконалення і своєчасного поєднання в цілісній руховій дії.
3.	Закріплення рухової дії	Забезпечити практичне застосування набутої навички	1.  Навчити використовувати набуту навичку з іншими руховими діями. 2.      Забезпечити варіативність застосування навички в різних умовах. 3.      Завершити індивідуалізацію виконання засвоєної вправи.	1.  Концентрувати увагу учнів на результативності діяльності. 2.  Використовувати різноманітні прийоми, що сприяють удосконаленню виконання рухової дії. 3.      Навчити учнів долати негативний перенос навички. 4.      Широко використовувати ігровий і змагальний методи.

 

Класифікація рухових помилок (за В. В. Беліновичем (1966)):

№ з/п	Парне групування полярних помилок	Приклади фізичних вправ
1.	Помилки в конкретних рухових діях	1.  Згинання ніг у колінних суглобах при нахилі вперед. 2.     Неправильна постава при виконанні загально-розвиваючих вправ.
2.	Помилки окремі і комплексні	1.      Окрема помилка - крок назад після приземлення при стрибках у довжину з розбігу, зігнувши ноги. 2.     Комплексні помилки - у стрибках в довжину з розбігу, зігнувши ноги - неправильне відштовхування; пасивні рухи руками і ногами в польоті і т. ін.
3.	Помилки неавтоматизовані і автоматизовані	1.     Автоматизовані помилки з’являються в результаті бага­торазового повторення неправильних рухів. 2.  Неавтоматизовані помилки найчастіше з’являються на початковому етапі розучування рухової дії. За правильної методики навчання вони зникають самі собою.
4.	Помилки суттєві (грубі) і незначні (дрібні)	1.     Падіння після приземлення в опорних стрибках вважається грубою помилкою. 2.  Трохи зігнуті руки; не відтягнуті носки тощо - дрібні.
5.	Помилки типові  і нетипові	1.     Деякі помилки, що трапляються найчастіше, є типовими. 2.     Нетипові помилки з’являються рідко і легко піддаються виправленню.

 

 

 

 

 

Причини помилок при виконанні фізичних вправ та шляхи їх усунення:

№   зп	Причини помилок	Шляхи усунення помилок
1.	Недостатня фізична підготовленість	Встановити, яка з фізичних якостей в даного учня недостатньо розвинута і, залежно від цього, визначити йому додаткові завдання, які б передбачали підготовчі вправи (вибірково спрямовані на розвиток необхідних якостей).
2.	Боязнь	Забезпечити надійне страхування, психологічну підготовку.
3.	Недостатнє розуміння рухового завдання	Усвідомленню помилки, її характеру сприяють повторне пояснення і показ вправи, консультації з товаришами по навчанню.
4.	Недостатній самоконтроль рухів	Мобілізація уваги учня, використання методів термінової інформації.
5.	Дефекти у виконанні попередніх частин рухової дії	Дефекти у виконанні рухової дії можуть з’являтися на будь-якій фазі. Вони, як правило, взаємопов’язані й у більшості випадків обумовлюють один одного. Для їх усунення необхідно визначити спочатку головний, або початковий, який викликає всі наступні. Для усунення дефектів рухову дію розділяють на окремі фази і відпрацьовують їх.
6.	Втома	Збільшити час для відпочинку.
7.	Негативний перенос навичок	Запобігання цьому явищу має здійснюватись на основі раціональної послідовності навчання.
8.	Несприятливі умови виконання рухових дій	Забезпечити заняття якісним інвентарем, обладнанням тощо.

 

 

 

 

Список рекомендованих джерел:

Основна:

1. Лях В. И. Скоростные способности: основы тренировки и методики развития // Физическая культура в школе. /В.И.Лях. - 1997. - № 3. - С. 2-8.

2. Определение физической подготовленности школьников /Под ред. Б.В.Сермеева. - М.: Педагогика, 1973. - 104 с.

3. Платонов В.М. Фізична підготовка спортсменів. /В.М.Платонов, М.М.Булатова. - К.: Олімпійська література, 1995. - 319 с.

4. Сермеев Б. В. Спортсменам о воспитании гибкости. /Б.В.Сермеев. - М.: ФиС, 1970. - 61 с.

Додаткова:

1. Харре Д. Учение о тренировке / Пер. с нем. /Д.Харре. - М.: ФиС, 1971. - 328 с.

2. Юшкевич Т. П. Применение технических средств в обучении и тренировке спортсменов: Метод, пособие. /Т.П.Юшкевич, В.Е.Власнюк, В.А.Булатов. - Минск: Полымя, 1987. - 240 с.